Киевская медиашкола: 10 русизмів, розповсюджених в українських ЗМІ

Мовознавець Катерина Городенська розповідає про найуживаніші в сучасних українських ЗМІ русизми та дає рекомендації щодо їх нормативної заміни.

НЕ ВИДАЛЯЙТЕ НІЧОГО!

Одні пропонують видалити плями, зубний камінь чи зуби, інші розповідають, що їм видалили жовчний міхур (пухлину, апендицит) тощо. Дієслова видаляти/видалити в цих словосполуках уживають, очевидно, під впливом російських удалять/удалить, які в українській мові мають свої відповідники, вибір яких залежить від значення того слова, з яким вони поєднуються. Пор.: удалять/удалить пятно – виводити/вивести пляму, удалять/удалить зуб – вирвати зуб, удалять/удалить зубной камень – знімати/зняти зубний камінь, удалять/удалить жёлчный пузырь (опухоль, аппендицит) – вирізати жовчний міхур (пухлину, апендицит). Напр.: Жирні плями з тканини виводять бензином (Із підручника неорганічної хімії); Слободянюкові недавно вирвали верхні зуби (Л. Первомайський); Для профілактики парадонтиту треба систематично знімати зубний камінь (Із стоматологічного бюлетеня).

Отже, замість видаляти/видалити в українській мові вживайте дієслова виводити/вивести, виривати/вирвати, вирізувати/вирізати, знімати/зняти, зважаючи на значення залежного від них слова.

ВІДСЛІДКОВУЄМО ЧИ ВІДСТЕЖУЄМО?

Уважний читач і слухач помітив уживання “модних” сьогодні дієслів відслідковувати/відслідкувати, яких не подають наявні тлумачні словники української мови. Пор. у періодичних виданнях: Така комплексна база даних усіх хворих допоможе відслідковувати масштаби епідемії та розвиток захворювання (День, 4.09.2008); Ми відслідковуємо причини дерибану земель навколо Києва (Україна молода, 17.06.2009); Прокуратура з оргзлочинності Латвії зуміла відслідкувати шлях, за яким екс-прем’єр України перекидав гроші в офшори (www.brama.com/survey/messages/13056.html).

Із контексту зрозуміло, що цими дієсловами називають тривалі і ретельні спостереження за чимось, дослідження чогось, переважно за допомогою спеціальних засобів, аби з’ясувати, визначити щось важливе. Але в нормативних словниках української мови із цим значенням зафіксовані дієслова відстежувати/відстежити. Зокрема, у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002) їх витлумачено так: “Фіксувати, повторювати який-небудь процес, результати чого-небудь за допомогою спеціальної апаратури” (стор.181). Пор. уживання їх: Громадськість буде відстежувати виконання міського бюджету (dniprograd.org/ru/news/all/2711); У період збирання врожаю Антимонопольний комітет продовжує уважно відстежувати ситуацію на продовольчих ринках України (www.nrcu.gov.ua/index.php?id=4&listid=4253).

Отже, замість дієслів відслідковувати/відслідкувати в українській мові потрібно вживати відстежувати/відстежити.

НЕРІДНІ ДІТИ: ПРИЙОМНІ ЧИ НАЗВАНІ?

В Україні стає більше сімей, які хочуть узяти на виховання чужу дитину. Справа благородна. Але вона виявила труднощі в називанні не пов’язаних родинними зв’язками батьків і дітей. Під впливом російської мови їх іменують прийомні батьки, прийомний батько, прийомна мати, прийомні діти, прийомний син, прийомна дочка, напр.: Відповідно до вітчизняного законодавства, різниця у віці прийомних батьків і дітей не повинна перевищувати 45 років (Україна молода, 16.09.2009).

Батьків, які взяли за свою чужу дитину, і дітей, яких прийняли в сім’ю за своїх, в українській мові іменують переважно названими, рідше – нареченими. За першим, уживанішим означенням можуть бути названі батьки, названий батько, названа мати, названі діти, названий син, названа дочка, напр.: Жила вона з названою матір’ю у Явтушенків (Д. Мордовець); Не показуючи на люди своєї радості, пишався Мирослав названим сином (А. Хижняк).

Тож хай живуть щасливо в родинах названі батьки і названі діти.

ВИБОРЦІ ЯВЛЯЮТЬСЯ ЧИ ПРИХОДЯТЬ НА ДІЛЬНИЦІ?

Українські газети зарясніли явкою виборців та явкою на вибори, пор.: Вибори-2010 ознаменувалися найнижчою явкою виборців; Явка виборців на Волині склала 73 відсотки; Народ розчарований. Про це свідчить відсоток явки на вибори: 66,72 (Україна молода, 19.01.2010).

На основі цього може скластися думка, що українські виборці являються, а не приходять на дільниці, щоб узяти участь у голосуванні. Насправді вони приходять на виборчі дільниці і голосують за кандидата. Згадаймо заклики передвиборної агітації: Прийдіть на вибори і проголосуйте за кандидата, якому ви довіряєте! А словосполуки явка виборців, явка на вибори, що є буквальними перекладами російських словосполук явка избирателей та явка на выборы, бездумно поширюють українські журналісти, забуваючи, що для російської мови вони нормативні, а для української – ні.

Згадані словосполуки визначають участь виборців у голосуванні, у виборах. Цю думку в українській мові можна передати по-різному, уникаючи слова явка. Пор.: Участь громадян України у виборах 2010 року була найнижчою порівняно з усіма попередніми виборами; У виборах на Волині взяло участь 73 відсотки населення; Участь громадян у виборах становить 66,72 відсотка; На виборчі дільниці прийшло значно менше виборців; Народ розчарований. Він не хоче йти на вибори.

НАВКОЛО НАС ІНШІ ЧИ ОТОЧУЮЧІ?

Пасажирів застерігають: Ви можете травмувати оточуючих! або Не заважайте оточуючим! У рекламі звучить: Хворих на псоріаз уникають оточуючі; Оточуючі уникають спілкування з ними. Хто ж ці оточуючі? Звичайно ж, люди. У різних контекстах вони мають конкретизовані найменування. У транспорті це пасажири. Тому згадані застереження повинні звучати так: Ви можете травмувати інших пасажирів! та Не заважайте іншим пасажирам! Контактів із хворими, особливо з інфекційними недугами, уникають здорові люди, які оточують їх. В українській мові цих людей називають оточенням. У рекламі природно б звучало: Хворих на псоріаз уникає оточення; Оточення уникає спілкування з ними.

Отже, замість оточуючі, що є буквальним перекладом російського окружающие, в українській мові правильно вживати інші (люди, чоловіки, жінки, пасажири) або оточення.

ЯК УНИКНУТИ ПІДЙОМУ РІВНЯ ВОДИ?

Через потепління вода піднялася в річках на сході та півдні України, затопила мости й автодороги. В інформаціях про повінь повідомляють: спостерігаємо підйом рівня води в річках; рівень підняття води біля мосту сягнув п’яти метрів; мешканці “річкових районів” стежать за підніманням води; сталося стрімке підвищення рівня води в Інгулі та ін. Із цієї інформації зрозуміло, що в одних районах вода піднімається в річках, щодня підвищується її рівень, в інших – уже піднялася до високого або й критичного рівня. Рух води догори у водоймищах (річках, ставках тощо) в українській мові виражають за допомогою дієслів підніматися, підвищуватися і похідних від них іменників піднімання, підвищування, фіксацію верхньої межі руху води визначають за допомогою дієслів піднятися, підвищитися та іменників підняття, підвищення. Іменник підйом не відповідає українському словотворенню.

Отже, українською мовою правильно вживати: вода (рівень води) піднімається в річках і спостерігаємо піднімання води (рівня води) в річках; вода піднялася (рівень води піднявся) в річках і сталося підняття води (рівня води) в річках; підвищується рівень води в річках і спостерігаємо поступове підвищування рівня води в річках; підвищився рівень води в річках і сталося підвищення рівня води в річках.

ПОЗИЦІОНУВАТИСЯ ЯК... – НЕ ПОТРІБНЕ НІЯК!

На сторінках української преси дедалі активніше вживають дієслово позиціонуватися зі значенням “вважатися, сприйматися, визначатися як; мати статус”, пор.: Усе, що позиціонується зараз в Україні як інтернет-телебачення, перебуває на стадії початкового розвитку (Україна молода, 18.09.2009); “ТСН. Тиждень” позиціонується як тижневик, журнал у стилі інфотейменту: яскравий, динамічний, доступний, соціально спрямований (Україна молода, 18.09.2009). Трапляється це дієслово і без -ся: Він позиціонує себе як націонал-патріот (Україна молода, 14.01.2010). Їх не подають словники української мови. Дієслова позиціонуватися, позиціонувати мають неукраїнське оформлення, на що вказує звукосполука -он-, якої немає в спільнокореневих словах позиційний, позиціювання, зате вона наявна у відповідних словах російської мови, пор.: позиционный, позиционирование. Українською мовою згадані дієслова повинні звучати як позиціюватися, позиціювати. Але за своїм значенням вони надлишкові, бо донедавна його виражали дієслова вважатися – вважати, визначатися – визначати, подаватися – подавати, сприйматися – сприймати та ін., а також стійкі словосполуки мати статус, відігравати роль тощо.

Саме тому і позиціонуватися (позиціонувати) як, і позиціюватися (позиціювати) як не потрібні українській мові ніяк.

НЕ ВИКЛЮЧЕНО, ЩО...

Не виключено, що – це дослівний переклад російського не исключено, что. Ним послуговуються деякі автори для вираження значення можливості, імовірності чого-небудь, припущення на тлі того, що вже гарантоване, реальне, пор.: Про свою готовність приїхати на похорон уже заявили президенти Росії Дмитро Медведєв, Естонії – Тоомас Хендрик Ільвес, канцлер і президент Німеччини Ангела Меркель та Хорст Келер. Не виключено, що прилетить і президент США Барак Обама (Україна молода, 14.04.2010).

А чи можна уникнути цієї кальки в українській мові? Звичайно, можна. Замість неї пропонуємо вживати словосполуки цілком можливо, що.., цілком імовірно, що.., припускають, що.., сподіваються, що... та ін.

КЕРІВНА ПАРТІЯ ЧИ ПАРТІЯ ВЛАДИ ЗАМІСТЬ ПРАВЛЯЧОЇ ПАРТІЇ

Із 90-х років минулого століття в українській мові спостерігаємо дедалі ширше вживання таких словосполук, як правляча партія, правляча коаліція, правляча верхівка, правляча олігархія, правлячі кола та ін. Напр.: Якщо не буде примату права над державою та її органами, ми знову прийдемо до тоталітарного режиму, незалежно від того, яка партія в країні буде правлячою (Вечірній Київ, 4.03.1991); Уперше за всю нашу історію розвиток політичного процесу почався у протиборстві правлячих кіл і опозиції (Голос України, 2.02.1991). У згаданих словосполуках правлячий є буквальним перекладом дієприкметника російської мови правящий, якому в українській мові відповідають прикметники керівний (“який керує державою”) і панівний (“який має владу, панує”).

Отже, якщо йдеться про політичну силу або найвпливовіших представників великого монополістичного капіталу, що взяли владу у свої руки в державі і керують нею, правильно вживати керівний, пор.: керівна партія, керівна коаліція, керівна верхівка, керівна олігархія. Керівну партію ще називають партією влади. Панівний може стосуватися верхівки, олігархії та інших груп багатих людей, бо вони мають економічне, а нерідко – й політичне панування в державі.

ДОКУМЕНТ ПОКАЗУЮТЬ, А НЕ ПРЕД’ЯВЛЯЮТЬ

Для багатьох, на жаль, уже стало звичним уживання дієслів пред’являти/пред’явити в словосполуках на зразок пред’являйте квитки, пред’явіть документи, пред’явити претензії до якості виконаної роботи, пред’являти високі вимоги до знань, пред’явити рахунок за надану послугу і т.д., утворених подібно до російської мови. В українській мові ці російські дієслова в поданих словосполуках мають різні відповідники, пор.: предъявите билет (документ) – покажіть квиток (документ); предъявить претензии к качеству выполненной работы – висунути претензії до якості виконаної роботи; предъявлять высокие требования к знаниям – висувати високі вимоги до знань; предъявить счет за предоставленную услугу – виставити рахунок за надану послугу. Отже, в українській мові замість пред’являти/пред’явити потрібно вживати показувати/показати (квиток, документ), висувати/висунути (претензії, вимоги), виставляти/виставити (рахунок).

Відомості про автора: Катерина Григорівна Городеньска – доктор філологічних наук, завідувач відділу граматики української мови Інституту української мови

НАН України.

P.S. Деякі зауваження автора – це лише рекомендації, а не правила.